Звільнення від кримінальної відповідальності

  Особа, яка вчинила злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України або на основі закону України про амністію чи акту помилування. Порядок і підстави звільнення передбачаються законом (ст. 44 КК України).

  Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з каяттям відбувається за таких умов: вчинення злочину невеликої тяжкості; щире покаяння після вчинення злочину; активне сприяння розкриттю злочину; повне відшкодування завданих злочином збитків або усунення заподіяної шкоди.

  Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим здійснюється тоді, коли злочин невеликої тяжкості вчинено вперше; винний примирився з потерпілим; відшкодовано завдані злочином збитки або усунуто заподіяну шкоду.

  До умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з переданням особи на поруки належать вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості вперше; щире покаяння після вчинення злочину; передання особи, яка вчинила злочин, на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їх клопотанням; дотримання протягом року з дня передання на поруки певних правил (виправдання довіри колективу, неухиляння від заходів виховного характеру, непорушення громадського порядку). 

Особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки за умови вчинення злочину невеликої або середньої індивідуалізація покарання;

гуманність покарання;

визначеність покарання у вироку суду;

обгрунтованість і обов'язковість мотивації покарання. 

  Поняття «система кримінальних покарань» є вторинним і похідним від поняття «покарання». Системою покарань є встановлений кримінальним законом, обов'язковий для суду вичерпний перелік покарань, розміщених у певному порядку за ступенем їх суворості. З цього визначення поняття системи покарань випливають певні їх характерні ознаки. Розглянемо основні з них.

1. Система покарань встановлюється тільки кримінальним законом. Ані система загалом, ані жодний з видів кримінальних покарань, що становлять цю систему, не можуть бути визначені інакше як кримінальним законом. Характер, зміст, розмір, порядок і підстави застосування покарання можуть бути встановлені й регламентовані виключно кримінальним законом.
2. Перелік покарань, що утворюють систему, є обов'язковим для суду, тобто суд, прерогативою якого згідно з Конституцією України є застосування покарання, за жодних обставин конкретної кримінальної справи не має права відступати від цього переліку, зобов'язаний суворо дотримуватися його і керуватися ним при здійсненні правосуддя.
3. Перелік покарань, що становлять систему, є вичерпним, отже, будь-яким змінам, доповненням чи скороченням не піддягає.

  Система покарань побудована шляхом розміщення різних видів покарань у певному порядку (у чинному законодавстві — від менш суворого до суворішого). А послідовність, або так звана шкала міри покарань, дає можливість суддям правильно визначати, яке з покарань є більшою чи меншою мірою суворим, порівнювати різні види кримінальних покарань залежно від ступеня їх тяжкості, правильно тяжкості вперше; якщо на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.

  Звільнення від кримінальної відповідальності відбувається також у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Другие статьи: